З найсвітлішим святом! Там, де є любов - є надія. Там, де є надія - є Україна. Тримаймось одне одного, і жодна темрява нас не здолає.

Нехай цей Великдень нагадає: ми - народ, який уміє воскресати. З молитвою за тих, хто на фронті, і з вірою у наш спільний мирний ранок.

                 ХРИСТОС ВОСКРЕС1 ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

10 цікавих  фактів  про Великдень

1. Найвідоміші великодні яйця були виготовлені Петером Карлом Фаберже ще в 1883 році. Цар Олександр замовив подарунковий набір таких яєць для своєї дружини.

2. Найбільше пасхальне яйце знаходиться в Вегревіллі, Альберта, Канада. Воно важить близько 2 тонн, а його довжина – близько 8 метрів.

3. У Україні найбільше шоколадне великоднє яйце було виготовлено у 2009 році. Його вага була 30 кілограмів, а висота 1 метр.

4. Найбільшу у світі паску вагою 2,8 тонни і висотою 2,7 метра спекли у 2013 році у місті Харцизьк Донецької області. До цього був рекорд також на Донеччині у селищі Ялта. У 2009 році там спекли паску вагою 2,1 т.

5. У католиків символ Великодня це кролик. У багатьох європейських країнах, діти вірять, що Великодній Кролик приходить напередодні свята і відкладає в кошик кольорові яйця і смаколики.

6. 76% католиків в першу чергу з’їдають у шоколадних зайців саме вуха.

7. В Америці дуже поширена Великодня гра – катання яєць по похилому газону. Переможцем є той, хто далі за всіх без зупинки зможе прокатати своє фарбоване яйце. Наймасовіше змагання буває у Великодню неділю на газоні біля Білого дому у Вашингтоні.

8. У Швеції своя забава. У них навіть є великодні відьми. Маленькі дівчатка одягаються в лахміття і старий одяг, найчастіше їх наряди складаються з занадто великих спідниць і хусток. У такому вигляді дівчатка ходять від дверей до дверей з мідним чайником і збирають частування.

9. Болгари на Великдень роблять величезну кількість глиняних виробів, найчастіше горщиків, які того ж дня скидають з верхніх поверхів будинків на землю: це знаменує перемогу добра над злом. При цьому кожен перехожий може взяти з собою глиняний осколок – на щастя.

10. В латиноамериканських країнах і деяких частинах Греції прийнято робити опудало і спалювати його.

 У цей передвеликодній тиждень ми побувалище й на майстер - класі в Будинку дитячої та юнацької творчості Заліщицької міської ради, який провів для нас майстер-писанкар Ігор Боднар. Нас радо зустріла директор закладу позашкільної освіти п. Світлани Боднар, яка розповідала легенди про писанки, про давні традиції розпису, про значення писанок у житті українців. Під вправним керівництвом Ігоря Романовича звичайне біле яйце в руках дітей крок за кроком перетворювалося на барвисту писанку.

Час за роботою пролетів непомітно, залишивши після себе не лише власноруч розписані обереги, а й відчуття внутрішнього спокою. Віримо, що такі зустрічі залишаться в пам’яті надовго, адже вони єднають покоління та продовжують традиції. Нехай ці писанки принесуть у кожну домівку світло, радість та передчуття великого свята!

 Верба б`є , не я б`ю! За тиждень Великдень!

                           

           Великодній вайб.  Розпис писанок

У цій тиші, наповненій світлом віри, кожен візерунок стає молитвою — за мир, за життя, за тих, хто поруч і далеко.

Дитячі усмішки переплітаються з мужністю захисників, а писанки народжуються як символ надії, любові та незламності. У цих простих, але таких щирих миттєвостях відчувається справжня сила — сила добра, що об’єднує серця.

Це більше, ніж традиція — це жива історія, яку ми пишемо разом, з вірою у світле майбутнє.

У повітрі панує особлива тиша і водночас радість…Світло свічки м’яко тремтить, віск лягає на писанку тонкими візерунками, а в кожному русі — тепло душі.

Під час розпису писанок час ніби зупиняється. Тут є місце для щирих розмов, усмішок і спільної творчості. Кожен візерунок — це не просто орнамент, а молитва, побажання добра, надії та світла.

Це більше, ніж традиція — це зв’язок поколінь, тепло родини і відчуття Великоднього дива, яке народжується прямо в руках…

Ми взяли участь у майстер - клас із писанкарства, з благословення о. Василя Хребтака, при храмі Вознесіння Господнього ( Парафія Вознесіння Господнього ), за участі військовослужбовців, ветеранів, ЦВС, фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, учасників спілки Чорнобильців, разом із наймолодшими парафіянами, проведений майстринею - писанкаркою, директоркою Zalishchyky Art-school Іванною Андрійчук ( Ivanna Andriychyk ) та викладачами.

Хай писанки - символи пробудження, милують погляд та зігрівають серця надією і вірою у воскресіння, перемогу добра над злом, і нашу, таку довгоочікувану Перемогу!

Дякуємо!